Київські новини

kievsnews

ВЕКТОР ВНУТРІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ 25/06/2011

Основними принципами внутрішньої політики правової демократичної держави, якою відповідно до статті 3 Конституції є Україна, визнається верховенство права, забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, повага до гідності кожної особи, здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Незаперечним є той факт, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах справедливості, рівності усіх учасників процесу перед судом, гласності, демократичності, неупередженості і звісно ж без жодного втручання та тиску на судовий процес. Адже відповідно до “вектору” внутрішньої політики державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Початок досудового слухання справи Юлії Тимошенко для професійних мітингувальників здавався святом. Як всенародна мучениця, так і представники владних сил обіцяли не поскупитися за “всенародну підтримку”. Пропонували по 100 гривень за мітинг тривалістю 5 годин у “Батьківщині” і 140 за те ж саме у Партії Регіонів – на нинішні часи досить пристойний тариф.

Організацію підтримки обвинуваченої екс-прем’єрки взяв на себе її незмінний заступник Олександр Турчинов. За приблизною оцінкою, “Батьківщина” залучила близько двох тисяч професійних “активістів”, ще близько тисячі прийшло добровільно, через власні переконання. Проте й цих людей керівники партійних осередків реєстрували в якості найманців. Розсередившись на вузькому тротуарі Хрещатика від однойменної станції метро до Бесарабського ринку, захисники Юлі викликали враження багатотисячної сили. “Незрозуміло, навіщо було залучати найманців, – поділилися прихильники Юлії Тимошенко, – Багато хто з її прихильників не прийшов, аби не стояти поруч з “майданарбайтерами”. Якби “цих” не було, нас прийшло би набагато більше людей. Тисяч двадцять”. Що ж – черговий “прокол” “проффесора-2”.

Від Партії Регіонів відповідальним за акцію був добре відомий своєю “толерантністю” до журналістів нардеп Олег Калашников. Він дав доручення своєму колишньому товаришу по СДПУ(о), а нині держслужбовцю управління внутрішньої політики КМДА Володимиру Загоруйку вивести на мітинг одну тисячу політичних заробітчан.

Як сумлінний держслужбовець Володимир Загоруйко взявся за виконання наказу, адже він реалізовував не просто прохання Олега Калашнікова, а волю правлячої сили… Як відомо, виконавчу гілку апарату КМДА, зокрема Управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю, формує Голова КМДА Попов О.П., який є представником славнозвісної ПР…. Самого ж Голову КМДА призначає Президент, який є гарантом Конституції та визначає відповідно до неї напрями внутрішньої політики, виходячи з національних інтересів…

Втіленням в життя “вектору внутрішньої політики” займалися відомі фахівці з платних мітингів – Андрій Катаєв і герой нещодавніх скандалів навколо невиплат грошей арбайтерам Артем Рудиченко.

Намагаючись зімітувати “щирий народний гнів”, на тротуарі поставили пару недорогих колоночок і взяли мегафон, а на додачу до безпринципних студентів підбирали осіб яскраво-пролетарської, навіть маргінальної зовнішності. Таких завжди чимало товчеться на привокзальній площі. Злодійкувато озираючись по боках, найманці по черзі викрикували в мегафон “Юлю – на нари!”. Півтора десятки молодиків більш-менш пристойного вигляду, скориставшись вимогою Тимошенко проводити суд у відкритому режимі, завели до зали у чорних футболках з імітацією БЮТівської символіки. Їхня задача була – провокації в залі суду. Втім, “підсадних” швидко “вирахували” і виштовхали з приміщення суду.

Надворі ж “противників Тимошенко” вивели не більше 400 осіб. Та й тим, як виявилося, не збираються виплачувати більше половини від обіцяного, а може трапитися як і на День соборності – коли тисячі арбайтерів не отримало грошей навіть на дорогу додому.

Партія Регіонів – послідовна в “катанні” і “розводі”.

Доповнення: як і попереджали – і сала не поїли, і перед хлопцями соромно

Advertisements
 

УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛІСТИ ДАЛИ ВІДСІЧ НАЦИСТАМ І ФАШИСТАМ 22/06/2011

День 22 червня в Україні очікували з тривогою. Після зухвалої провокації одеських і кримських неонацистів у Львові 9 травня, що відбулася за потурання декого з місцевої влади, в Росії здійнявся страшний лемент на тему “Львовские националисты напали на ветеранов”. Державна Дума Росії заявила про можливість приїзду цілої делегації своїх депутатів для “захисту ветеранів війни”; Найбільше лютували комуністи обох країн. В разі проведення цієї операції аналітики не виключали навіть вірогідність виникнення військового конфлікту між Росією і Україною. Проте, слава Богові, вистачило розуму не приїхати…

Насправді ж події 9 травня скоріше можна назвати “націоналісти намагалися зупинити паплюження могил радянських солдатів есесівською символікою”. Адже широко пропагована нині в Росії “георгіївська стрічка” під час ІІ світової війни використовувалася виключно зрадниками Батьківщини – РОА, РОНА і КОНР, котрі входили до військ СС. Жоден ветеран-фронтовик ніколи б не надів чорно-охрову стрічку, яку носили запроданці, що підняли зброю проти своїх співвітчизників. Характерно те, що безлади у Львові намагалися вчинити члени псевдо-проросійських організацій “Родіна”, “Дозор” і “Русскоє єдінство”. Перші штурмові загони Адольфа Гітлера, на базі яких пізніше створювалася НСДАП, теж називалися “Родіна” і “Дозор”. Символічно…

Щоб нагадати очільникам Російської Федерації про справжні факти історії, до посольства РФ 22 червня вийшли представники українських патріотичних організацій – Конгресу Українських Націоналістів, Коаліції учасників Помаранчевої революції, Православного братства Андрія Первозваного і Блоку соціального партнерства “Порядок і Достаток”.

Українські патріоти оприлюднили історичні факти, які демонструють масштаби співпраці Росії і її громадян з німецькими нацистами під час війни, котру в Росії називають Великою Вітчизняною. Уряд Кремля виплекував німецький фашизм як рідну дитину – навчав гітлерівських офіцерів військовій справі, допомагав розвивати військову промисловість, ділився новітніми технічними розробками. Під час війни, яка фактично була спровокована Кремлем, на бік Вермахту перейшло понад 2 мільйони росіян – у складі гітлерівських військ нараховувалося 29 російських дивізій – 18 армійських, 8 СС та 3 розвідувально-диверсійні. Найдужче кричать про зрадництво інших народів ті, хто самі активно співпрацювали з нацистською Німеччиною. Звинувачуючи інші народи у співпраці з гітлерівською Німеччиною, вони забувають сказати про понад 2 млн своїх соплемінників, які насправді вірою і правдою служили фюреру. Були, звичайно, зрадники і серед інших народів – усі вкупі вони склали 11 дивізій, тобто майже втричі менше. Українців серед них назбиралося лише на одну дивізію. Тож намагання Росії “приватизувати” перемогу над фашизмом виглядають щонайменше неадекватно. Ще до цього варто додати статистику, наведену у підручнику з військової історії Міноборони СРСР (не якийсь там “голос з-за бугра”!), – виявляється, що українців загинуло в боях з фашистами втричі більше, аніж виходців з РСФСР; орденів і медалей також українці заслужили приблизно втричі більше. Якщо ж врахувати, що українців в СРСР було втричі менше, аніж росіян, то виходить, що питомий внесок в перемогу над фашизмом вони зробили десь у дев’ять разів більший. Аналогічна статистика з білорусами. Отже, Росія не “звільнила народи від фашистського рабства”, як це полюбляють казати, а увійшла у Берлін по тілам українських і білоруських вояків-героїв. У цьому світлі безвідповідальна і зухвала заява одного відомого російського політика, що нібито “Росія могла й сама без України війну виграти” звучить просто цинічно.

Учасники акції вимагали від російського керівництва визнати факти масової співпраці росіян з фашистами і припинити поширення наклепів на УПА, яка в дійсності воювала як проти німецьких фашистів, так і проти радянських комуністів. Серед тих, хто взяв зброю з рук агресора і направив її проти власної Батьківщини, називалися (мовою оригіналу): 

Батальон Муравьёва  Боевой Союз Русских Националистов (БСРН) 

Братство Русской Правды 

Высшая немецкая школа для русских офицеров 

Дивизия «Руссланд» 

Добровольческий полк СС «Варяг» 

Зеленая армия особого назначения 

Казачий Стан 

Комитет освобождения народов России (КОНР) 

Локотская республика 

Народная Социалистическая Партия 

Народно-трудовой союз российских солидаристов 

Организация Цеппелин  Республика Зуева 

РОНА 

РОА 

Русский корпус 

Русский отряд 9-й армии вермахта 

Русская национально-трудовая партия 

Российская фашистская партия 

Хиви 

15-й казачий кавалерийский корпус СС 

1-я русская национальная бригада СС «Дружина», известна также как 1-й Русский национальный отряд СС 

29-я гренадерская дивизия СС (1-я русская) 

30-я гренадерская дивизия СС (2-я русская) 

ВВС КОНР (ВВС РОА) 

1-я дивизия РОА/ВС КОНР (600-я пехотная дивизия вермахта) 

2-я дивизия РОА/ВС КОНР (650-я пехотная дивизия вермахта).

У Росії здебільшого намагаються уникати теми власних колабораціоністів. Раніше взагалі казали, що Російська визвольна армія Власова не воювала. А тепер Російська православна церква навіть заговорила про введення Власова до лику святих. Це виглядає досить послідовно на фоні канонізації іншого військового злочинця і безбожника – князя Андрія Боголюбівського. Заслуга останнього перед Богом і вірою полягає в тому, що під час битви дружин Київської Русі з татаро-монгольською навалою він скористався відсутністю вояків у Києві, прийшов зі своїм військом і зруйнував Київ, Батурін, закатував до смерті вище духовенство, його вояки паплюжили церкви, безчестили монашок, різали жінок і дітей.

Учасники сьогоднішньої акції вигукували антивоєнні гасла, тримаючи державні і організаційні прапори, а також плакати з написами: “Геть російський фашизм!”, “Ми говоримо Сталін – вважаємо Гітлер, говоримо Гітлер – вважаємо Сталін”, “Гітлер і Сталін – близнюки-браття”. На знак протесту проти героїзації поплічників і прихвостнів гітлерівської Німеччини було урочисто спалено портрети Гітлера, Сталіна, старших офіцерів РОА з георгіївськими стрічками і хрестами на грудях і емблемою СС на кашкетах, велике полотнище кольорів георгіївської стрічки та декілька триколорів, під якими воювали гітлерівські лакузи.

Водночас українські патріоти підкреслили, що своє ставлення до зрадників Батьківщини аж ніяк не поширюють на весь російський народ, серед якого є чимало гідних і шанованих людей. Висловили також співчуття рідним і близьким загиблих в недавній авіакатастрофі в Росії, котра забрала життя багатьох безневинних людей.

 

ВІЛЬНИЙ МІКРОФОН НА МАЙДАНІ 18/06/2011

Сьогодні на Майдані Незалежності біля Головпоштамту пройшла акція “Вільний мікрофон на Майдані”. Організатори стверджують, що такі зустрічі з обговоренням актуальних проблем Києва і України стануть регулярними. Сьогодні на порядеу денному було питання змін, викликаних прийняттям Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

На обговорення зібралися представники багатьох так званих “гарячих точок” столиці, котрі добре знають проблему корупційних схем забудови столиці.

Новий закон суттєво спрощує процедуру отримання дозволу на будівництво – і таким чином зменшує кількість чиновників, які отримають хабарі за видачу документації; проте, як зазначали учасники акції, суттєво полегшить протиправне захопленя київських земель. Законом передбачено впровадження зонінгу, який встановить об’єктивні критерії можливості нового будівництва і тим самим обмежить хабарництво і корупцію. Але, на думку фахівців, розробка зонування хоча би центральної частини міста займе до трьох років. За цей час рейдери встигнуть спотворити історичну частину Києва досить суттєво.

Тому одностайно було вирішено, що на період до впровадження зонінгу необхідно ввести мораторій на забудови в історичній частині столиці. З цією вимогою кияни вирішили вийти у середу до Кабінету міністрів України.

Піднімалося питання також про новий Житловий кодекс – але виявилося, що громадяни абсолютно не поінформовані про його суть. Тож виникає питання до влади: чому приймається нормативний документ, який вплине на інтереси буквально кожного мешканця України – а інформації по ньому немає? Чи не слід було спочатку винести цей проект на всенародне обговорення? Навіть в тоталітарному СРСР найбільш важливі правові нововведення хоч як, але обговорювалися в суспільстві.

Захід було організовано і проведенго представниками місцевих громад, які не перший рік ведуть боротьбу проти варварської руйнації історичного обличчя Києва, за сприяння низки відомих громадських організацій та ініціатив.

 

ВІЛЬНИЙ МІКРОФОН – ПРЯМА ДЕМОКРАТІЯ БЕЗ ЦЕНЗУРИ 17/06/2011

У суботу 18 червня о 16.00 на Майдані Незалежності біля Головпоштамту відбудуться відкриті збори київської громади у форматі вільного мікрофону. Кожен з присутніх зможе висловити свою думку щодо незакониих варварських забудов в центральній частині Києва та охоронних зонах і висвітлити перед засобами масової інформації факти порушення своїх прав.

Захід організовано представниками місцевих громад, які не перший рік ведуть боротьбу проти варварської руйнації історичного обличчя Києва, за сприяння низки відомих громадських організацій та ініціатив.

У зборах візьмуть участь спеціалісти в галузі права, містобудування, історії, архітектури, правозахисники, представники провідних засобів масової інформації, ініціативні групи киян, зокрема представники та захисники таких резонансних. точок, як:

1.      вул. Олеся Гончара – 17-23

2.      Пейзажної алеї

3.      вул. Івана Франка – 9, 11, 13 і т.д.

4.      вул. Пушкінської та Б. Хмельницького (М. Театральна)

5.      вул. Прорізної

6.      вул. О.Богомольця – Олександрівської (Жовтневої) лікарні

7.      Десятинної церкви

8.      Андріївського Узвозу

9.      Андріївської церкви

ТЕМИ:

             I.      Запровадження мораторію на забудову історичної частини міста

1.      Обговорення Закону “Про регулювання містобудівної діяльності”;

2.      Обговорення необхідності мораторію на забудови в центрі Києва;

3.      Затвердження Резолюції Зборів та пропозицій для її реалізації.

          II.      Житловий кодекс – покращення вже сьогодні чи спосіб відбирати житло?

1.      Обговорення небезпеки Житлового кодексу і шляхів її подолання;

2.      Затвердження Резолюції Зборів та пропозицій для її реалізації.

Організатори запрошують долучитися до обговорення усіх небайдужих киян, в першу чергу активістів ініціативних груп мешканців, фахівців, експертів, аналітиків, профспілки, організації співвласників багатоквартирних будинків, лідерів громадських організацій, студентів, правозахисників, журналістів.

Організатори радо вітатимуть тих, хто виявить бажання долучитися до підготовки, організації та проведення “Вільного мікрофону”.

Просимо поширювати інформацію в колі своїх друзів і знайомих.

Запрошуйте друзів, знайомих, фахівців.

Скажемо своє слово! Нехай почують кожного!

Творчий колектив студії “Вільний мікрофон”, тел. 093 683-33-92

 

БЕЗВІСТИ ПРОПАВ МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ 14/06/2011

Міністр внутрішніх справ Могильов А.В. відповідно до затвердженого графіка сьогодні мав проводити прийом громадян з особистих питань. До нього записалися представники найбільш відомих громадських організацій України – “Коаліція учасників Помаранчевої революції”, “Порядок і Достаток”, “Громадянська позиція”, “Громадська варта”, УНСО, “Громадянський рух України”, “Кияни, об’єднуємось!”, “Опір”, Комітет визволення політв’язнів, Жіночий рух “ФЕМЕН”, Українське козацтво, КУН та багатьох інших. Планувалося за фліжанкою кави конструктивно обговорити проблеми, які існують у стосунках МВС із суспільством, і відшукати шляхи їх подолання.

Учасники акції “Міліція з народом” спільно підготували Звернення до міністра МВС і збиралися обговорити з ним пропозиції громадськості. Його повний текст наводимо нижче.

Втім, у належний час міністра на робочому місці не виявилося. Старші офіцери МВС, які охороняли громадський порядок під час проведення мітингу, стали телефонувати до міністерства і запитувати про місцезнаходження пана Могильова. Телефони приймальні не відповідали, інші службовці міністра у цей день не бачили і не знали про його місце перебування.

Така новина збентежила учасників акції – адже міністр як людина військова не міг у службовий час перебувати невідомо де. Не виключено, що його викрала іноземна розвідка або взяли в заручники бандити. “Ми хочемо сподіватися, – заявили організатори заходу, – що з Анатолієм Володимировичем усе гаразд і закликаємо усі спецслужби України вжити невідкладних заходів для встановлення місця знаходження зниклого міністра внутрішніх справ та визволення його з полону. Сподіваємося, що викрадачі не завдадуть шкоди його життю і здоров’ю, і він невдовзі знову приступить до своєї нелегкої служби”.

Громадські активісти звертаються також до всіх громадян України, кому може бути відоме місце перебування Могильова Анатолія Володимировича, негайно сповістити про це найближче відділення міліції.

*   *   *

ЗВЕРНЕННЯ

лідерів громадських організацій до міністра МВС

Відповідно до статті 39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Таке право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися виключно судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 19 квітня 2001 року N 4-рп (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) у п.2 зазначив, що такі заходи проводяться за умови завчасного сповіщення про них визначених органів. Сповіщення має здійснюватися організаторами зібрань. Завчасність – це строк від дня сповіщення до дати проведення зібрання. Строк завчасного сповіщення має бути у розумних межах і не повинен обмежувати права громадян на проведення зібрань. Такі строки мають слугувати гарантією реалізації цього права громадян. Упродовж цього строку зазначені органи мають вжити заходів для їх безперешкодного проведення, забезпечення громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей.

Виходячи з положень п.1 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами визначаються права і свободи людини і громадянина та гарантії цих прав і свобод, і що лише судом може встановлюватися їх обмеження. Згідно ст.8, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії. Тобто, застосовуються безпосередньо.

На цей час законодавчого регулювання та нормативно-правового визначення порядку організації і проведення мирних зібрань, окрім закріпленого в Конституції України, немає. Водночас, на практиці цей порядок неоднозначно тлумачиться суб’єктами відповідних правовідносин (зокрема правоохоронними органами).

Така нормативна невизначеність призводить до протиправного притягнення міліцією до адміністративної відповідальності організаторів та учасників мирних зібрань шляхом застосування до них ст.185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто, працівники міліції незаконно притягують громадян до відповідальності за порушення порядку проведення мирних зібрань, котрий насправді взагалі законодавством України не визначений.

Оскільки санкція цієї статті передбачає можливість застосування до “правопорушника” адміністративного арешту до 15 діб, представники правоохоронних органів, завідомо знаючи про неправомірність своїх дій, посилаючись на ст.263 КУпАП, проводять адміністративні затримання підозрюваних у вчиненні такого “правопорушення” громадян на чималий термін, чим обмежують їхні права та свободи, передбачені як Конституцією України, так й іншими міжнародними нормативно-правовими актами, зокрема Конвенцією “Про захист прав людини і основоположних свобод”.

Кількість таких затримань останнім часом доволі прогресує. Проте судами за більшістю фактів притягнення до відповідальності за ст.185-1 КУпАП переважно виносяться виправдовувальні рішення.

З цього випливає, що працівники міліції, діючи за наперед відомим умислом порушення чинного законодавства, зловживають своїм службовим становищем, подеколи застосовуючи до учасників мирних зібрань фізичне насильство при затриманні, а отже в їхніх діях вбачаються ознаки діянь, що містять склад злочинів, передбачених ст.170, ст.340 та ін. КК України.

На підставі наведеного, з метою запобіганням та присікання протиправних дій міліції, вимагаємо за участю представників громадських організацій врегулювати зазначені правовідносини міліції з громадянами у відповідності до вимог чинного законодавства України.

 

ДО МОГИЛЬОВА НА КАВУ

До міністра МВС Анатолія Могильова на каву прийдуть лідери кільканадцяти відомих громадських організацій України. Вони збираються обговорити з міністром те, як міліція забезпечує права громадян на мирні зібрання і вільне вираження своїх поглядів.

Конституція України гарантує кожному громадянинові право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст.34), право мирно збиратися без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації (ст.39), конституційні права людини і громадянина не можуть бути обмежені крім випадків, передбачених Конституцією (ст.64).

У зв’язку з численними порушеннями права громадян на свободу мирних зібрань і висловлення своєї думки, незаконними затриманнями, довільним трактуванням норм Конституції і законів України щодо порядку проведення мирних зібрань громадські активісти збираються почути від міністра оцінку таких явищ і обговорити шляхи вирішення проблеми.

Згідно ст.26 Закону про міліцію, контроль за діяльністю міліції здійснюється міністром МВС. У другий вівторок місяця передбачено прийом громадян особисто міністром МВС. Активісти планують у невимушеній обстановці розглянути з очільником правоохоронного відомства плани його подальшої взаємодії з суспільством.

Заяву на особистий прийом міністра МВС лідери чотирьох громадських організацій подали два тижня тому під час мирного зібрання “Міліція з народом”. Наступного разу, рівно через тиждень, аналогічну заяву підписали лідери 11 організацій. Цього разу до стін МВС збираються прийти близько 20 громадських об’єднань. Кількість бажаючих поспілкуватися з паном Могильовим за філіжанкою кави зростає з кожним разом.

Мітинг розпочнеться 14 червня о 15.00 – під час особистого прийому громадян міністром.

 

ПРИПИНИТИ ВАРВАРСЬКІ ЗАБУДОВИ У КИЄВІ! 11/06/2011

Київ потерпає від забудовників, як від справжніх окупантів. Не зважаючи на культурне, історичне, екологічне значення ділянок, переступаючи Закон і інтереси киян, будівельна мафія намагається вхопитися за будь-який шматочок землі і підняти там бетонну вежу.

 

 

Звичайно, кияни за підтримки громадських організацій намагаються протистояти цій навалі, подеколи навіть перемагають. Але проходить небагато часу – і під вікнами знову виростає зелений паркан, за яким гримлять будівельні машини. Адже це надзвичайно вигідний бізнес. Надприбутки, які отримують забудовники, дозволяють їм купувати чиновників, правоохоронців, суди, наймати сумнівні “охоронні” фірми. Корупцію і вседозволеність плодить невизначеність правил забудови.

Виправити ситуацію може встановлення чіткого порядку, який не дозволено буде порушувати рішеннями окремих чиновників. Прийнятий 17 лютого 2011 р. Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності. Зокрема, ним передбачено поділ території міста на зони, щодо яких з урахуванням культурно-історичного, геологічного, соціального та інших факторів чітко встановлюються правила забудови – так званий зонінг.

Зонінг розробляється на базі Генерального плану розвитку міста. Але його поки що немає. І чиновники не поспішають приймати цей документ – усі прекрасно розуміють, що поклавши край диким забудовам, він позбавить їх щедрої годівниці забудовних хабарів. Будівельники, в свою чергу, намагаються захопити до введення зонінгу якнайбільше престижних ділянок, звідки їх вже неможливо буде зігнати.

Щоби не допустити забудовної вакханалії у період до затвердження зонінгу, київська громада вимагає накладення мораторію на будівельні роботи у зоні першої категорії реагування – тобто, у центральній історичній частині Києва.

Мітинг з вимогою накладення мораторію на забудови у центральній частині міста відбудеться у середу 15 червня о 10.00 годині за адресою вул.Грушевського 12/2 перед Кабінетом міністрів.

Закликаємо всіх киян, яким небайдужа доля рідного міста, прийти зі спільними вимогами до Уряду, а також просимо повідомити про зібрання своїх знайомих.

Об’єднаний комітет збереження Києва